Ізраїль у кризі: хареді відмовляються служити в армії
Хареді на протесті проти служби в армії Ізраїлю з плакатом We will never serve in the IDF army
В Ізраїлі, країні, що живе в стані перманентної війни, конфлікт навколо призову перетворився на хронічну політичну кризу з масовими протестами, арештами та загрозою падіння уряду. Ультраортодоксальна громада хареді десятиліттями уникає служби в ЦАХАЛ, і після атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року це питання стало питанням суспільної справедливості.
Компроміс, що став проблемою
З моменту заснування держави в 1948 році в Ізраїлі діє обов’язковий призов для чоловіків і жінок. Резервна система забезпечує тотальну мобілізацію за добу. Однак Давид Бен-Гуріон домовився зі спільнотою хареді про звільнення студентів єшив від служби за принципом «Тора як професія». Тоді йшлося про кілька сотень людей. Сьогодні хареді становлять 13–14% єврейського населення — близько 1,3 млн осіб, а десятки тисяч призовників роками уникають служби, навчаючись у релігійних закладах.
У червні 2024 року Верховний суд постановив, що загальний обов’язок служби поширюється на хареді так само, як на всіх громадян. Реакція була миттєвою: блокування вулиць, мітинги, зокрема «марш мільйона» в жовтні 2025 року, під час якого поліція затримала 800 осіб. За оцінками армії, на середину 2026 року налічується близько 32 тисяч ухилянтів, ще 50 тисяч отримали попередження.
Політика під тиском
Партії Шас та Об’єднаний іудаїзм Тори, без голосів яких коаліція Нетаньягу не має більшості, вимагають закону про звільнення. Уряд балансує між воєнним бюджетом і політичним виживанням. Законопроєкт критикують за лазівки, а спроби компромісу щоразу розвалюються через нові протести чи вибори. Досвід Ізраїлю показує: навіть країна з десятилітньою традицією загального призову змушена переглядати старі домовленості через суди, протести та кризи.
