Глобальні «ждуни» Росії: як змусити світ жити без агресора
Рятувальники розбирають руїни будинку після удару російського агресора в Україні
Незручна війна для Європи
Для багатьох країн Європи війна в Україні виявилася просто незручною. Раніше рівень співпраці з Росією був настільки високим, що вони легше сприйняли б капітуляцію України ще у 2022 році, ніж затяжний конфлікт, який триває п’ятий рік.
Ці держави публічно не можуть підтримувати агресора, тому голосують за санкції неохоче, але вимушено. Вони, ймовірно, закрили б очі на події вже через рік після українського програшу, бо «треба ж якось жити далі». На це, схоже, і розраховував Путін. Він досі вважає, що йому за все пробачать.
Тактика очікування та брак єдності
Рішення Міжнародного олімпійського комітету повернути росіян на змагання — частина тієї ж стратегії Кремля. Мовляв, треба просто почекати, поки підтримувати Україну стане незручно, а опонувати Росії — вигідно.
Глобального об’єднання проти дій Росії справді немає. Багато хто вбачає в співпраці з нею потенціал, а не загрозу. Країни Півдня Європи, Африки та Близького Сходу дивляться на війну як глядачі на задніх рядах кінотеатру, сподіваючись спокійно додивитися фільм, поки під екраном триває бійка.
Історія знає подібні випадки: ігнорування агресора лише збільшувало його апетити. Світу потрібно дати чітку концепцію, як жити без Росії. Лише коли зникнуть ілюзії про «повернення до життя до 2022 року», прийде розуміння, що сучасна Росія вже не може запропонувати нічого цінного. Потрібно не просто пояснити небезпеку, а показати, що життя без Росії можливе й вигідне.