ATA писал(а):пожалуйста в личку...
Прошу пардону - но у нас публічная драка з ДДП, при чому у нього непонятки відразу з двома Командорами - мною і Льошою А. - і процесс підготовки велопоходу включає в себе і різного роду розборки і публічні драки - чому б і ні... Наприклад тема комерційності дитячого походу. Я висловився на ВелоКиєві і повторюю на ВелоДніпрі:
ДДП писал(а):готов доплачивать
ДДП злий! Ну а якщо серйозно: у мене товар - доскональне знання маршруту і специфічна здатність проводить группу безоплатно в усі без винятку достопрімєчатЄльності через "піонерський вхід". Хто готовий заплатить мені і скільки? Зазвичай, коли я продавав запрошення на гастрольні естрадні концерти, я просив половину вартості квитка: мені вигідно (отримав трішечки гривні) і покупцю (потрапляє на шикКонцерт за половину ціни).
1. Ну доскональне знання маршруту... Хто купить? Терра? Вона сама кому хочеш продасть СВОЄ знання і досвід. Цього добра у неї - валом. Женя? Та він облазив Крим уздовж і впоперек, ми разом з ним були у "четвірці" по Криму у жовтні 2009. Нє, у Жені я грошей не візьму... Хіба що частину "общака" за мед... Так Женя ж напакує у рюк для доці СТІЛЬКИ делікатесів, що мій мед буде виглядать - як капля в морі. Маргарита? Ну да, Марго чайник 100% - але ж я її упіймав у парку Глоби тоді, коли вона після двох тижнів їзди "одною ногою по бордюру" тільки-тільки навчилась тримать рівновагу... Катаємось разом, в гості ходимо разом, дружимо - які гроші, про що ви? Андрій? Так він і сам дав мені за мої за ним опікування "Тараса Шевченка", я і не просив... Та він з нами, мабуть не піде - інститут, то да сьо... Олександра? Правда - майже незнайома дівчина, пару раз були в ПВД, при зустрічі цілуватись в щічку не хоче, почни вимагать оплату за мої знання Криму - перестане здоровкатись. Залишаються Олег і дві його знайомі. Ідуть в наш дитячий похід, бо їм підходить маршрут, темп, компанія і досвічений керівник. Постав оплату за участь у велопоході - підуть самі, і будуть праві: навіщо платить, якщо можна не платить. Залишається мій син... Я б з нього узяв оплату - мамаша у нього "при грошах" - але я його і так у неї ледве вимолив, вєл йому купив, корємат, спальник, квитки, годуватиму його і не вантажитиму - аби тільки подихав свіжим повітрям і відволікся від своїх дурних "броділок" на мобільному з ранку до ночі... Він і так буде найслабшим... мій синочка... худишечка моя ненаглядная... мамою занехаяная фізично і замордованая морально... мамою... хіба мама може сина замордувать??? Наша - може!!! Самі побачте...
#close_tema
2. Піонерський вхід. Зазвичай "лєвий" вхід віддалений від центрального і незручний. Через забор - як в Нікітському... Або по вертикалі - як на Ескі... (кому облом через забор - тим на центральний! Для мене залізти на шару, почубиться з охороною - СПОРТ високих досягнень, майже Олімпійська програма!!!) Але безплатний. З чужих "чайників" я б залюбки зідрав половину вартості вхідного квитка - а як же зі "своїх"? Мені здається, як тільки між учасниками моєї команди стануть гроші - команди вже не буде, зникне оте ЩОСЬ, що об"єднує чужих людей і робить з них друзів. Кажуть же - "нє імєй сто рублєй, а імєй сто друзєй"... Ну корочє... За квартиру і за хліб мені треба платить точно так, як ДДП, я п"ятий рік безробітній і ідея комерційних велопоходів мене ДУЖЕ приваблює... теоретично... А практично - я не можу давать статус комерційного моєму дитячому походу, бо боюсь, що тоді зникне ота ефемерна дружня складова цього траневого, по суті абсолютно безглуздого перебування "бозна де бозна з ким і бозна чому і бозна скільки". Ну правда, люди... І нехай ДДП з мене сміється - хоч лусне... І нехай я не
сучасний і живу минулими цінностями - для мене вони актуальні і досі, і привабливі до нестями... НАШ дитячий похід НЕ КОМЕРЦІЙНИЙ. #close_tema
Emmy писал(а):А давайте ка лучше поход обсудим?!